В 2023-2024 роках український уряд планує почати виконання другого етапу пенсійної реформи — накопичувальної пенсійної системи . Однак для цього парламент повинен прийняти законопроект №2683-3 «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» . Про усі ризики та переваги накопичувальної пенсійної системи — у матеріалі From-UA.com .
Що ми маємо наразі
У 2021 році Кабінет Міністрів України затвердив бюджет Пенсійного фонду (ПФ) з дефіцитом 21,733 мільярда гривень . У той же час, доходи Фонду, і це з урахуванням дотацій з держбюджету, можуть скласти більше 498 млрд грн.
Крім дефіциту Пенсійного фонду в країні також є великі проблеми з демографією . Кількість літніх людей неухильно зростає, і процес старіння українців з роками буде лише посилюватися (з 11,1 до 13 млн). Водночас, кількість працездатного населення, за рахунок внесків якого зараз виплачуються пенсії, буде поступово скорочуватися (з нинішніх 25 до 16-17 млн). Тому необхідно якомога швидше запустити пенсійну реформу, яка б допомогла зупинити відтік українських громадян за кордон.
На даний момент в Україні існує лише два рівня пенсійної системи — солідарна система (загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) і добровільне недержавне пенсійне забезпечення. Перший рівень забезпечує виплату пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду, отриманих від регулярних відрахувань із зарплати у вигляді Єдиного соціального внеску (ЄСВ) працюючих українців. Наразі, ЄСВ платять близько 12,8 млн громадян і саме завдяки їм 11,1 млн пенсіонерів щомісяця отримують свої гроші.
Основою другого рівня є неприбуткові організації - недержавні пенсійні фонди (НПФ), які функціонують з метою накопичення пенсійних внесків. В Україні вони регулюються законом "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 2003 року. За підсумками першого півроку 2020 року в 63 НПФ брало участь 880 тисяч клієнтів із загальною сумою пенсійних внесків 3,488 млрд. грн., з них 88 тисяч отримує пенсії.
Ще одного рівня пенсійної системи - обов'язкових відрахувань із зарплати на персональні рахунки в НПФ - в Україні поки немає .
Накопичувальна система дає високі пенсії
Український економіст Андрій Новак в коментарі From-UA.com розповів, що накопичувальну пенсійну систему обов'язково треба запускати, хоча це треба було зробити ще на початку 90-х за прикладом країн Східної Європи. Як показує практика розвинених країн, саме накопичувальна система дає можливість перейти до високих стандартів матеріального забезпечення пенсіонерів .
Андрій Новак
«Найактивніші туристи в світі - це пенсіонери. Завдяки тому, що вони після виходу на пенсію отримують доступ до накопичувальних рахунків, які нараховувалися з відсотками протягом десятків років. І таким чином вони отримують на руки великі суми, що дозволяє їм подорожувати туди, куди вони хочуть» , - говорить Новак.
На його думку, накопичувальний рівень стимулюватиме виведення зарплат з тіні , тому що кошти нараховуються на пенсійний рахунок як частка від офіційної зарплати. Тоді найманий працівник буде зацікавлений, щоб у нього зарплата була повністю «біла».
«Солідарну пенсію потрібно зберігати, але вона повинна забезпечувати хоча б мінімальну пенсію всім, незалежно від того, хто скільки і як працював. У людей є різні життєві обставини, тому мінімальну пенсію держава повинна виплачувати, щоб людина могла гарантовано мати хоч якусь мінімальну суму. А величина пенсії буде визначатися накопичувальною пенсією, яка встановлює т.зв. «соціальну справедливість». Чим вище у людини зарплата, тим більша сума нараховується на персональний пенсійний рахунок. Хто краще працює, у того і пенсія більше» , - підкреслив він.
Новак зазначив, що в світі пенсійні фонди вкладають гроші в державні цінні папери, тобто державні облігації . Це також допоможе уряду випускати держоблігації, при цьому отримуючи додатковий фінансовий ресурс. Усе через те, що поки людина працює, вона не може зняти ці гроші з рахунку, але може перевірити на поточному пенсійному рахунку, яким чином їй нараховуються відсотки. Зняти ці гроші можна буде після виходу на пенсію або у разі критичних ситуацій, які пов’язані зі здоров'ям .
«Водночас держава вкладає ці гроші в цінні папери і уряд має додатковий фінансовий ресурс» , - говорить Новак.
Експерт підкреслив, що в Україні фондовий ринок дуже слабкий , серед інших на ньому представлені компанії «Обленерго», «Облгаз» і ще кілька великих компаній. Він не розвивається зокрема й через відсутність пенсійних фондів, які б вкладали кошти в цінні папери цих компаній. Але подібні операції набагато ризикованіші, ніж вкладати гроші в державні облігації, які реалізуються за кошти з державного бюджету. У приватних же компаніях ситуація зовсім інша, і у разі їх банкрутства, клієнти можуть втратити всі інвестиції, які були вкладені в цінні папери.
Яку пенсію люди отримають з накопичувальною системою
У коментарі From-UA.com економіст Тарас Козак підрахував, скільки приблизно людина отримає пенсії, працюючи від 25 до 60 років і перебуваючи на пенсії 17 років (до 77 років): «Cплачуючи 2% щомісяця в ПФ, людина буде отримувати з цих грошей пенсію 15% від зарплати (тобто приблизно 2,5 тисячі гривень при зарплаті в 15 тисяч). Якщо вносити 7% або 10%, то буде 50-70% (7-10 тисяч гривень). Якщо сьогодні пенсіонери отримують на рівні 25% від зарплати, то при середній зарплаті в 9,5 тисячі гривень людина буде отримувати 2,4 тисячі гривень. Тому, якщо пенсія має становити хоча б 40% (3,5-4 тисячі пенсія), то потрібно вкладати 10% від зарплати в ПФ. Але не треба забувати про дохід від солідарної пенсії і добровільного накопичення, тому людина може вкладати 2-5% і при цьому отримає ті ж 40% пенсії» .
Тарас Козак
Завдяки накопичувальній системі може з'явитися Фондовий ринок
Тарас Козак зазначив, що з 2003 року, коли в законі було прописано другий накопичувальний рівень, ситуація практично не змінилася. За 15 років фондовий ринок не тільки не став більше, але і зменшився, при цьому з усіх фінансових ринків тільки банківський зберіг надійність.
«Ми бачимо погіршення ситуації з багатьох напрямків, включаючи демографічний. Якщо в 2003-2004 році було півтора працюючого на одного пенсіонера, то сьогодні вже менше одного . Виїжджає працездатне населення, тобто молодь, яка повинна платити ці внески і забезпечувати пенсіонерів. Вони не хочуть нікого забезпечувати і їдуть за кордон, таким чином внесків стає все менше. Тому ситуація буде далі погіршуватися», - прогнозує економіст.
На його думку, не варто чекати ще 15 або 50 років для того, щоб раптом з'явився фондовий ринок, а варто навпаки - запускати накопичувальну систему, щоб він з'явився. Що таке накопичувальна система? Це частина зарплати людей, яка буде потрапляти на їх індивідуальні накопичувальні пенсійні рахунки. Завдяки цьому можна буде зібрати величезні кошти, і в перший же рік їх сума може скласти 15-20 мільярдів гривень.
«За ці кошти купуються активи, які будуть приносити дохід. Таких активів поки небагато, і це правда - можна тільки відзначити ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), які більш-менш відповідають вимогам. Вони надійні і прибуткові. Інших немає, тому що на ринку немає грошей, а т.зв. «довгі гроші», які є в Україні, це депозит на один рік» , - констатує Козак.
Економіст впевнений, що коли на ринку завдяки накопичувальній системі з'явиться 15-20 мільярдів і ця сума буде щорічно збільшуватися (можуть досягати до 40), то на ці гроші з'явиться попит (цінні папери, облігації, акції). Далі з українського ринку почнуть зникати «непрозорі» компанії, які не зацікавлені в інвестиціях. Як приклад він навів Польщу, де схожа ситуація була в кінці 90-х років, коли не було ні Фондового ринку, ні пенсійної системи. Вони запустили пенсійну накопичувальну систему і відразу з'явилася Варшавська фондова біржа, яка допомагала ПФ шукати цінні папери.
«І лише після цього з'явилися цінні папери, а компанії стали прозорими і почали отримувати прибутки, таким чином стимулюючи акціонерів купувати їхні акції. Ось так вони і залучали великий капітал на свій розвиток. Цими акціонерами були не “фізичні особи», а ними були ПФ, які мали багато-багато мільярдів. Ці пенсійні фонди стали співвласниками великих польських компаній, які стали платити гроші в бюджет, як наслідок почалося зростання фінансового сектора. І сьогодні вся східна Європа йде до Польщі, щоб там позичати гроші польських ПФ» , - пояснює Козак.
Які пенсійні системи існують в світі
Питаннями пенсійних систем більше 20 років займається Світовий банк. У 90-х роках він рекомендував трирівневу модель (солідарна, обов'язково накопичувальна і добровільна накопичувальна системи) .
Починаючи з 2004 року, Світовий банк став радити всьому світу так звану п'ятирівневу модель , при якій залишається солідарна, накопичувальна і добровільна накопичувальна системи . Далі йде нульовий (четвертий) рівень - це базовий дохід для громадян, тобто коли виплачується невелика сума (1000 гривень) всім незалежно від того працювала людина чи ні. П'ятий рівень - це нефінансовий рівень , де люди отримують різні пільги (безкоштовний проїзд в громадському транспорті, утримання в будинках-інтернатах для людей похилого віку, соціальні програми).
Обмеження для пенсійних активів
Директор, голова підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко у розмові з кореспондентом From-UA.com зазначив, що українське законодавство передбачає кілька обмежень для розміщення пенсійних активів. Серед них - обмеження по об'єктах інвестування, їх частці, якості та ліквідності. Вони регулюються вимогами до рейтингу і лістингу (список) цінних паперів.
Григорій Овчаренко
«З урахуванням цих вимог пенсійні активи можуть розміщуватися тільки в цінних паперах, гарантованих Кабміном (не більше 50% активів), депозитах (не більше 50%), акціях українських емітентів (не більше 40%), облігаціях українських підприємств (не більше 40% ), акціях іноземних емітентів (не більше 20%), нерухомості (не більше 10%), дорогоцінні метали (не більше 10% активів)» , - зазначив він.
За словами Овчаренка, з шести акцій українських компаній, що випускають цінні папери і мають капітал майже в 12 млрд грн., цікавими можуть бути лише акції підприємств "Мотор Січ", "Укрнафта" та "Донбасенерго".
«Згідно з дослідженням Towers Watson, основними напрямками інвестування пенсійних активів розвинених країн були акції (42%), облігації (31%), депозити, нерухомість і дорогоцінні метали. Взагалі рівень інвестування в акції залежить як від ступеня розвитку ринків капіталу, так і від терміну запуску пенсійної реформи» , - пояснює експерт.
Овчаренко вважає, що держава повинна стимулювати працівників і роботодавців, а також використовувати альтернативні варіанти залучення до програм так званий opt-out (тобто донорів).
«У багатьох країнах внески до накопичувальної системи розподіляються між працівником, роботодавцем і державою. Паритетність внесків - єдиний дієвий інструмент мотивації працівників брати участь в накопичувальній системі, адже робить пенсійні накопичення значно вигіднішими, ніж, наприклад, депозити. Але це вимагає більшої рішучості з боку влади» , - підкреслив Овчаренко.
Хто за що повинен відповідати
Економічний експерт Тарас Козак в свою чергу розповів, що в накопичувальному рівні досить багато різних функцій, які розподілені між різними типами організацій . Наприклад, НПФ, у якого свої вимоги, контролює НКЦБФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку), а банки-зберігачі, в яких вкладені кошти будуть збережені від розкрадання, контролює Нацбанк.
Також є аудитори, які перевіряють законність операцій, і компанії з управління активами, які дають команду із закупівлі акцій і вкладення цінних паперів. Не обійшлося і без адміністраторів ПФ, які повинні стежити за тими, хто платив внески і як потім ці внески виплачувати людині, яка виходить на пенсію.
«Кожен відповідає за конкретний напрямок, тобто там немає неясності відносного того, хто і що контролює. Один відповідає за зв'язки з вкладниками і майбутніми пенсіонерами (адміністратор). Інший за безпеку коштів (банк зберігач) або кращі вкладення (КУА - компанія з управління активами). Ще один - за перевірку вірності всіх кроків (аудитор), а НПФ - це об'єднання, яке займається рекламою. У світі це досить надійно працює, і там немає випадків шахрайства. Але іноді папери можуть "просісти" через фінансові кризи, війни або ще якихось проблем» , - пояснює Козак.
Всі експерти одностайно підтримують впровадження другого рівня пенсійної реформи - накопичувальну систему . Завдяки цьому збільшиться не лише фондовий ринок, а й виросте добробут пенсіонерів , які зможуть впевнено дивитися в майбутнє. Але за умови, що уряд зможе все зробити як слід - прозоро і без корупційних схем. Однак передумов для цього в Україні поки немає: компанії приховують свої доходи в офшорах, страхові контори відмовляються виплачувати страховку постраждалим, а фінансові ринки практично не працюють . І ще не факт, що в Україні подібна система зможе функціонувати настільки ж успішно, як і в розвинених країнах. На жаль, нинішні реалії українського суспільства свідчать про відсутність усвідомлення необхідності ведення чесного і прозорого бізнесу.